Николай Данилевич: А нас за шо?

На сайте Правозащитного общественного движения «Правда и Вера» опубликована новая запись представителя канонической Украинской Православной Церкви Николая Данилевича:

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ КЕРУЮЧОГО КІРОВОГРАДСЬКОЮ ЄПАРХІЄЮ, АРХІЄПИСКОПА КІРОВОГРАДСЬКОГО І НОВОМИРГОРОДСЬКОГО МИКОЛАЯ ДО ДЕПУТАТІВ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ЩОДО ПРОЕКТУ РІШЕННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗАБОРОНИ ДІЯЛЬНОСТІ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ НА ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНУ.

Шановні депутати, певно шкода, що я, як новопризначений керуючий Кіровоградською єпархією не знайомий з вами ближче, проте, у нас є багато спільного, і це, перш за все люди, які вас обрали, і значну частину яких я зараз представляю як їх єпархіальний архієрей.

Керуючись, перш за все турботою про цих людей, що, я певний є і вашою турботою, хотів би поставити вам запитання — згідно якого законодавства ви дієте і вносите такі пропозиції?

Я далекий думки, що ви, шановні депутати не знаєте статті Конституції і Законів України тому і питаю — а чим ви керуєтесь у своїх намірах?

Ви дійсно думаєте, що вся Українська Православна Церква до якої належать громадяни України є зрадницею і працює на ворога?

Ось, наприклад, за словами нашого Президента України, нині зареєстровано 651 кримінальне провадження щодо державної зради та колабораційної діяльності працівників органів прокуратури, органів досудового розслідування, інших правоохоронних органів.

Пряма мова: «Зокрема, понад 60 працівників органів прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти нашої держави», — сказав Президент, зазначивши, що такі дані ставлять «дуже серйозні запитання до відповідних керівників, і кожне з таких питань отримає належну відповідь».

То чому ви не ставите питання про заборону діяльності СБУ, прокуратури чи поліції в регіоні?

Хочу нагадати, наша Конституція визнана кращою в світі, вона гарантує права всім верствам населення і всім церквам у тому числі. Вона гарантує захист навіть винуватим.

Вам, депутатам, народ делегував право влади на основі виконання Конституції, бо Конституція — це суспільна угода — влада за зберігання прав.

І війна не привід порушувати закони, навпаки, у цей час вони повинні виконуватися як ніколи, бо це – запорука єдності суспільства як умова перемоги України в цій війні.

Подивіться у очі нашим вірянам, які воюють за Україну проти загарбника — Росії, подивіться у очі тисячам волонтерам Української Православної Церкви, які останнє віддають нашим воїнам, подивіться у очі всім, хто ходить до наших храмів — і скажіть, що ви хочете їх заборонити.

І головне, все, що Ви робите — ви робите на очах у Бога, подивіться на ікону Христа, і скажіть Йому, що ви забороняєте Його Церкву.

Закликаю не сіяти ворожнечу на релігійному ґрунті, всіляко берегти єдність нашого українського народу та дотримуватися Конституції та Законів України.

+ Миколай, архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський.

На додаток , до Вашої уваги:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пп.9 п. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Як бачимо, за умови воєнного стану органи місцевого самоврядування можуть порушувати питання про заборону тільки політичних партій та громадських об’єднань у порядку і спосіб, що визначений Конституцією та законами України. В той же час згідно положенням ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» органи місцевого самоврядування не тільки не можуть заборонити діяльність релігійної організації, вони навіть не наділені правом порушувати питання про заборону діяльності релігійної організації.

Заборона діяльності релігійної організації є прямим втручанням у свободу віросповідання. Право на автономність релігійних організацій гарантується Європейською Конвенцією з прав людини та відображене у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини. Релігійна організація здійснює свою діяльність виключно дотримуючись діючого законодавства України. Дії посадових та службових осіб прямо порушують статтю 35 Конституції України, статтю 41 Конституції України, статтю 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, статтю 18 Загальної декларації прав людини 1948 року.

Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року (стаття 18) проголошує, що кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії, це право включає свободу міняти свою релігію чи переконання та свободу сповідувати свою релігію чи переконання як одноосібно, так і разом з іншими, публічно приватно в ученні, богослужінні, в виконанні релігійних і ритуальних порядків.

Конституція України, в статті 35 гарантує кожному право на свободу віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова,

Закони України «Про свободу совісті та релігійні організації», не допускає встановлення обов’язкових переконань і світогляду, будь-якого примушування при визначенні громадянами свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії.

https://www.dw.com/uk/zelenskyi-vziavsia-za-reformuvannia-sbu-ta-ofisu-henprokurora/a-62525979
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3494007-dbr-rozslidue-420-sprav-pro-derzzradu-i-kolaboracionizm.html