Николай Данилевич: Дві думки після прочитання житія великомученика Пантелеймона

На сайте Правозащитного общественного движения «Правда и Вера» опубликована новая запись представителя канонической Украинской Православной Церкви Николая Данилевича:

Дві думки після прочитання житія великомученика Пантелеймона

Перечитав сьогодні житіє влмч. Пантелеймона. Виникло дві думки, два висновки.

Святий був лікарем до того, як став християнином. Ставши християнином, він продовжував служити Богу тією професією, яку отримав раніше. Висновок: Богу можна і треба служити в тому званні, в якому ти покликаний. Лікар – лікуй, але з Богом; вчитель – навчай, але з Богом; військовий – служи й захищай, але з Богом, і т. д. Кожна людина, яка має навіть найпростішу роботу, може через неї служити Богу, якщо виконуватиме її відповідально, якісно, і тоді робота (в грецькій мові однокорінне слово зі словом раб, рабство) перетвориться в служіння (грецьке слово діаконія), в професію (це латинське слово, але грецький відповідник в перекладі означає того, хто несе якийсь меседж, якусь вістку своєю професією).

І друге. В житії сказано, що святий Пантелеймон зустрів священика Єрмолая, який один з небагатьох вцілів після жорсткого гоніння імп. Діоклетіана (284-305 рр. правління), коли в Нікомідії за наказом імператора було спалено 20 тисяч християн (їхня пам’ять 28 грудня \ 10 січня).

Коли я це прочитав, то подумав: ці декілька священиків і християн, що вціліли, і були в той час Церквою. Місцевою Церквою. Церква в той час була заборонена, були гоніння, Церква не була визнана державою, вона була ворогом для Римської імперії, але ті декілька осіб залишалися Церквою. І саме в цей момент Господь кличе до себе св. Пантелеймона. Не зникає Церква. Господь в самі кризові часи присутній на землі і шукає, кличе до Себе нових і нових людей.