Очільник партії “Свобода” в Новомиргороді переслідує священика УПЦ й вимагає звільнити з посади вчителя
Протоієрей Ярослав Кушнірчук вже сім років у священицькому сані, окрім того, викладає історію у Новомиргородській загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1.
Для очільника місцевого осередку «Свободи» цей факт став приводом для політичного піару. 5 серпня на своїй сторінці у фейсбук Вадим Батій опублікував фейкове відео, у якому провокатор видає себе за монаха Почаївської Лаври й зізнається у своїй любові до Росії і ненависті до України. Під цим постом пан Вадим написав: «Ось що потрібно знати про московську церкву!!!А в нас московський піп викладає історію в школі!!!».
«Я єдиний учитель історії, який має священицький сан. Я не хотів виносити це питання на всю громаду. Тому написав приватні повідомлення пану Вадиму, в яких обґрунтував свою позицію і попросив надати факти моєї деструктивної антиукраїнської діяльності або ж агітаційної практики у школі, — розповів священнослужитель у своєму звернені. —
Вже наступного дня Вадим Володимирович прийшов до голови ОТГ Забажана І. В. і почав спонукати голову, щоб той доклав зусиль і звільнив мене зі школи. Коли все це не увінчалося успіхом, 9 серпня близько 12 години дня він зустрів мене в центрі міста, біля будинку РДА, і почав тиснути на мене психологічно. Потім почалися погрози фізичної розправи та натяк до так званої «сміттєвої люстрації», якщо я не звільнюся зі школи».
Отець Ярослав офіційно заявив, що таким чином паном Батієм «чиниться дискримінаційний тиск на мене за моєю релігійною приналежністю, що є прямим порушення Конституції України, ст. 35, яка гласить, що «кожен має право на свободу світогляду і віросповідання»», тому що по суті єдина провина, яку йому інкримінує «свободівець» «полягає лише в тому, що я – священик Української Православної Церкви».
«Судити мене як вчителя має право адміністрація моєї школи, мої колеги і начальник відділу освіти. Лише вони бачать, яким я є вчителем, що я роблю і чи потрібен я школі?!
Але я при цьому залишаюся священиком тому, що Конституцією моєї держави мені гарантоване право на свободу віросповідання. Якщо я сьогодні буду мовчати, то такі люди завтра прийдуть і вимагатимуть звільнити лікарів, керівників різних установ, продавчинь і водіїв із їхніх посад лише за те, що вони є прихожанами Української Православної Церкви. Я не боюся за своє життя, але боюся за свою трирічну дитину, яка була в машині в момент погроз зі сторони пана Батія. Я боюся, що завтра дітей інших священнослужителів будуть принижувати, як це було у комуністичні часи, лише за те, що вони – діти священників УПЦ. Я боюся, що завтра у нашу мирну Новомиргородську громаду посіють вогонь розбрату, який на жаль сьогодні уже палає в окремих областях України, з захопленням храмів, побиттям священників і прихожан, агресією ненавистю, розбратом і розділенням», — заявив благочинний Новомиргородського округу.
Насамкінець він підкреслив: «Я хочу миру, хочу поваги до свого релігійного почуття, бо це – святе. Я не краду і ні в кого нічого не вимагаю, але я не хочу, щоб хтось порушував мої конституційні права. Тому хочу сказати, що я ніколи в угоду комусь не зречуся своєї віри, не зраджу своєї батьківської Церкви і залишуся вірним своєму канонічному Предстоятелю – Блаженнішому митрополиту Київському і всієї України Онуфрію».